Пресс-Релизы

Вітчизняна хай-тек галузь сформує «дорожню карту» для уряду

12 December, 2014, КиевO2 Public Relations

В рамках експертних консультацій під егідою КМЕФ українські та міжнародні спеціалісти визначили шляхи створення сприятливих умов для швидкого розвитку в Україні індустрії високих технологій.

8 грудня в Києві відбулась дискусія на тему «Як зробити хай-тек локомотивом української економіки». Захід продовжив серію фахових зустрічей, що передуватимуть другому Київському міжнародному економічному форуму (КМЕФ), який відбудеться у столиці 1 жовтня 2015 року. В круглому столі взяли участь представники всіх секторів українського хай-тек-ринку (аутсорсингових і продуктових компаній), міжнародних ІКТ-гігантів, венчурних фондів, а також діючі депутати Верховної Ради.

Головне питання дискусії: чого не вистачає або що заважає швидкому розвитку хай-тек-сектора України? Адже ІКТ-галузь в Україні зростає досить повільно — в Індії, Китаї чи сусідній Білорусі вона зростає суттєво швидше.

«Україна сьогодні має справу з такими ж проблемами, які характерні для Індії, — високий рівень корупції та військова загроза. Індія зробила ставку на ІКТ і зуміла в таких умовах вибратися з третього світу. Україна цілком може застосувати ті ж засоби для здійснення прориву у сфері ІКТ, а саме: розробка внутрішньої стратегія розвитку хай-тек, створення сприятливого інвестиційного клімату в галузі, активне залучення фахівців, які виїхали з країни», — зазначив Манміт Сінгх, інвестор та ментор в Chinaccelerator, спікер першого КМЕФ.

«Інформаційно-комунікаційні технології — це шанс України на економічний прорив, — впевнений Віктор Галасюк, народний депутат і президент Асоціації «Інноваційний розвиток України». — Але щоб цей прорив стався, необхідна інтеграція ІКТ у всі сфери нашого життя. Держава, зі свого боку, має заохочувати інвесторів та показувати, що вона високо цінує та підтримує хай-тек- галузь. Також владі треба допомагати країні позбавитися «сировинного» статусу в ІКТ-галузі та знайти ніші в ланцюгу вартостей, де виробляється те, що дає більше маржі».

Вочевидь в український ІКТ-сектор заходить недостатньо венчурних інвестицій. Свій погляд на стан справ з фінансуванням ІКТ-галузі надали представники венчурних фондів. Для покращення інвестиційного клімату повинні вживатися як внутрішні заходи — боротьба з корупцією, захист прав інвесторів, — так і зовнішні: просування України на міжнародному рівні та активне залучення до співпраці зарубіжної діаспори. Спеціалісти, які виїхали за кордон, та представники діаспори створюють соціальний капітал України у світі та можуть допомогти направляти в країну іноземні інвестиції. Ще одна проблема полягає в тому, що в Україні майже немає R&D-центрів великих міжнародних компаній. Одна з вагомих причин цього — низький попит на передові технології з боку населення та влади.

«Чиновники в Україні вважають, що ІКТ — це окрема вертикальна сфера бізнесу. Але це не так, адже високі технології пронизують усі інші галузі економіки. Тому нам необхідно допомогти політикам усвідомити роль ІКТ у досягненні цілей у будь-якій сфері. Хай-тек-тренди неспинні, не потрібно їм протистояти, — навпаки, країна може взяти їх на озброєння, щоб проводити реформи швидше та дешевше. Малоефективні фізичні процеси варто скрізь, де це можливо, замінювати на електронні. Все це допомогло б побудувати сучасну цифрову країну, підвищити внутрішній попит і залучити R&D-структури», — так окреслив шляхи вирішення проблеми Валерій Фіщук, регіональний менеджер із взаємодії з державним сектором представництва Cisco в Україні.

Експерти солідарні і в тому, що Україні потрібна судова реформа для захисту інтелектуальної власності. Адже в українському судочинстві немає навіть прецедентів захисту авторських прав виробників хай-тек-продукції. Також дискусія торкнулася необхідності реформування сфери освіти в Україні. Нестача кваліфікованих кадрів та низька культура підприємництва в Україні — вагомі фактори гальмування розвитку хай-тек-галузі. Серед шляхів вирішення цієї проблеми зазначались необхідність більш тісної співпраці бізнесу й освітніх закладів, а також впровадження загальнодержавних освітніх програм, які б відроджували дух підприємництва.

Учасники дискусії дійшли згоди щодо того, що інформаційно-комунікаційні технології мають стати стратегічним інструментом для розвитку України. Представникам ІКТ-галузі важливо показати владі, як цей інструмент може бути інтегрований в усі сфери життя та економіки й як він підвищить їхню ефективність. Для цього має бути розроблена і донесена до влади стратегія розвитку хай-тек-індустрії в країні, яка окреслить шляхи для прискореного розвитку цієї галузі та підвищення її конкурентоздатності на глобальному рівні.

«Сьогоднішня дискусія була надзвичайно успішною. Вона зібрала разом представників усіх сегментів ІКТ-ринку та парламентаріїв, що вийшли за рамки своїх секторів на рівень створення об’єднавчої стратегії. Завдяки КМЕФ таке об’єднання відбулося вперше, подібної площадки для спілкування в ІКТ-індустрії не було, а саме її нам не вистачало, — підсумовує модератор дискусії Роман Хміль, директор Фонду Brain Basket та віце-президент Асоціації «Інноваційний розвиток України». — Всі учасники зустрічі солідарні в тому, що основна проблема не в законах чи корупції — це другорядне. Проблема в тому, що у самих представників ІКТ-ринку не має цілісного бачення того, як хай-тек-індустрії розвиватись протягом наступних п’яти років. Тому нагальне завдання сьогодні — це сформулювати «Бачення-2020» всередині хай-тек-сектора, яке ми зможемо ефективно доносити до уряду та чиновників, щоб переходити до практичних кроків».

«Експертне середовище займеться подальшим опрацюванням рекомендацій, сформованих під час дискусії. Протягом кварталу, максимум двох, треба розробити спільне бачення ІКТ-індустрії. Послідовність дій має бути наступною: започатковуємо під егідою КМЕФ регулярну площадку для спілкування, будуємо канал комунікації з урядом, виробляємо бачення, починаємо його транслювати всередині країни, рекламуємо Україну на зовнішніх ринках. Для останнього необхідно забезпечити МЗС та послів відповідними матеріалами. Дипломати мають точно знати та комунікувати назовні три ключових меседжі: сектор хай-тек — стратегічний для України, уряд його підтримує та готовий залучати інвесторів і допомагати їм», — коментує Юрій Пивоваров, виконавчий директор Київського міжнародного економічного форуму. Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.

Перший КМЕФ пройшов 2 жовтня 2014 року за участю більше 50 експертів, 120 представників міжнародних та національних ЗМІ та 550 учасників. www.forumkyiv.org